Пошук
Пошук по сайту
Статтею 407 Кримінального кодексу України передбачено відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу.
Відповідними нормативно-правовими актами передбачено обов’язок військовослужбовців постійно перебувати в розташуванні військової частини чи місця служби і не залишати їх без відповідного дозволу, тому, самовільне залишення військової частини або місця служби є кримінальним правопорушенням, яке посягає на установлений законом порядок проходження військової служби.
Перш ніж перейти до детального аналізу дій, які вважатимуться самовільним залишенням військової частини, варто висвітлити поняття військової частини чи іншого місця служби у розрізі статті 407 КК.
Під військовою частиною мається на увазі територія у межах казарменого, табірного, похідного чи бойового розташування частини.
Під місцем служби основному розуміється військова частина, де військовослужбовець проходить свою службу. Однак, якщо місце служби військовослужбовця не збігається із військовою частиною, під місцем служби можна розуміти і інше місце, де військовослужбовець повинен виконувати свої передбачені законом обов’язки протягом певного часу.
Самовільне залишення частини полягає у наступних діях:
✅ Військовослужбовець покидає військову частину чи інше місце служби без передбаченого законом дозволу.
Військовослужбовець у встановленому законом порядку може залишити розташування військової частини чи іншого місця служби на певний строк лише на підставі наказу або дозволу командира, або іншої особи, яка має право на надання такого дозволу. Відсутність вказаного дозволу і є ознакою самовільності, що передбачена статтею 407 КК.
✅ Військовослужбовець не з’являється вчасно після отримання цього дозволу.
Тобто, військовослужбовець отримує відповідний дозвіл на залишення військової частини на певний строк, але перевищує його і не повертається на службу вчасно. Вказані дії характеризуються тим, що військовослужбовець мав об’єктивні можливості для того, щоб повернутись до розташування військової частини вчасно, однак, умисно не робить цього без поважних причин.
Поважними причинами нез’явлення вчасно до військової частини вважаються певні ситуації, які фактично перешкоджають військовослужбовцю повернутися вчасно (стихійне лихо, перерва у русі транспорту, затримання органами влади, тощо).
Ще одним важливим фактором, який має значення при притягненні особи до відповідальності за статтею 407 КК та впливає на тяжкість правопорушення є тривалість незаконної відсутності військовослужбовця.
Частина 1 статті 407 КК: відсутність військовослужбовця тривалістю понад три доби, але не більше місяця, - караються триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років.
Частина 2 статті 407 КК: відсутність понад десять діб, але не більше місяця, або хоч і менше десяти діб, але більше трьох діб, вчинені повторно протягом року, - караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Частина 3 статті 407 КК: відсутність понад місяць, - позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.
Також враховуються і інші обставини, за яких вчиняється це правопорушення:
Частина 4 статті 407 КК: відсутність понад три доби в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, - позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Частина 5 статті 407 КК: нез’явлення військовослужбовця на службу вчасно без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, - позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.
Однак, варто зазначити про певні роз’яснення Державного бюро розслідувань, які діють станом на квітень 2025 року.
Відповідно до цих роз’яснень, якщо самовільне залишення військової частини до триває менше 3 днів, то кримінальне провадження не порушується, військовий може повернутись до частини яку залишив. Стосовно ситуацій, коли самовільне залишення частини триває більше 3 днів, Ви можете ознайомитись за посиланням.
Таким чином, самовільне залишення військової частини — це серйозне правопорушення, передбачене кримінальним кодексом. Кожна справа має свої обставини, що потребують професійного правового аналізу, тому юридична підтримка у таких питаннях є ключовою для забезпечення справедливого розгляду та належного захисту прав особи.
Юрист, адвокат Харків — юридичні послуги по Україні: адвокат з кримінальних справ, автоадвокат, адвокат з кредитів, пенсійний адвокат, адвокат по спадщині, адвокат з нерухомості.