Відмова від виконання наказу
Одним з найбільш розповсюджених кримінальних правопорушень у сфері військових злочинів є непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу. Це кримінальне правопорушення має свої важливі аспекти, які потребують уваги, про них Ви дізнаєтесь у цій статті.
Насамперед необхідно зауважити, що під дію цієї статті підпадають виключно військовослужбовці чи військовозобов’язані під час проходження зборів, тому непокора має свою військову специфіку. Як відомо, військова служба заснована на неухильному додержанні правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншими законами України.
Зокрема, Дисциплінарним статутом Збройних Сил України передбачено право командира віддавати накази і розпорядження, а обов’язок підлеглого – їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження.
Начальник – особа, якій постійно чи тимчасово підлеглі інші військовослужбовці. Різняться начальники за службовим положенням та за військовим званням.
Нaкaз (розпорядження) – це обов’язковa для виконaння вимогa комaндирa (нaчaльникa) про вчинення або невчинення підлеглим певних дій по службі.
Тому, якщо наказ був незаконним, військовослужбовець не підлягає відповідальності за його невиконання (якщо наказ відданий командиром з перевищенням повноважень, неналежною особою, пов’язаний з порушенням конституційних прав особи, тощо). Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов’язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.
Таким чином, сутність непокори як кримінального правопорушення заснована на військовій дисципліні, яка забезпечується дотриманням відповідних правил. Тому, вказаний злочин посягає на установлений порядок виконання наказів.
За своєю суттю непокора – це відкрита відмова виконати наказ командира або інші умисні дії, спрямовані на невиконання наказу. З цього приводу варто зазначити, що кримінально-караним є відмова від виконання наказу, де військовослужбовець відкрито заявляє, що відмовляється його виконувати або ж своїми діями дає можливість зрозуміти, що не буде виконувати наказ.
При цьому, не несе кримінальної відповідальності суперечки або ж обговорення наказу якшо у висновку його було виконано. Також не є кримінально караним прохання надати роз’яснення, рекомендації щодо виконання того чи іншого наказу.
Відмова від виконання наказу командира має вчинятися лише з прямим умислом, мотиви вчинення таких дій не мають значення. Непокору слід ввaжaти зaкінченим злочином з моменту відкритої відмови виконaти нaкaз aбо з моменту нaвмисного його невиконaння незaлежно від нaстaння нaслідків.
Особливу увагу варто приділити кваліфікуючим ознакам цього злочину.
Частиною другою статті 402 КК України передбачено відповідальність за відкриту відмову виконати наказ начальника, якщо воно вчинено групою осіб або спричинило тяжкі наслідки. Тяжкими наслідками буде зрив виконання бойового завдання, спричинення великої матеріальної шкоди тощо.
Частина третя статті 402 КК України передбачає вчинення тих самих дій в умовах особливого періоду, окрім воєнного стану.
Частиною четвертою статті 402 КК України встановлено відповідальність за непокору, вчинену в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці. Цій частині варто приділити особливу увагу, так як зараз будь-яка непокора кваліфікується за частиною четвертою через воєнний стан і саме за цією частиною статті передбачено найтяжче покарання (позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років).
На призначення покарання також впливатиме бойова обстановка при вчиненні непокори. Під бойовою обстановкою слід розуміти обстановку наступального, оборонного чи іншого загальновійськового, танкового, протиповітряного, повітряного, морського тощо бою, тобто безпосереднього застосування військової зброї і техніки стосовно військового супротивника або військовим супротивником. Обстановка бою, в ком убере участь військове з’єднання, частина (корабель) або підрозділ, розпочинається і закінчується з наказу про вступ у бій (припинення бою) або з фактичного початку (завершення) бою.
Отже, питання непокори є доволі комплексним та потребує ретельного аналізу, тому, якщо Вам потрібна допомога з цього чи будь-якого іншого питання, Ви завжди можете звернутись до нашого Адвокатського об’єднання!