Фабула
Після введення воєнного стану, з 24.02.2022 Клієнт фактично знаходився за місцем свого виконання посадових обов’язків у Харківській області.
Майже з початку воєнних дій на території мешкання та місця роботи Клієнта зник мобільний зв’язок та електроживлення, через що Клієнт не мав можливості доступу до Мережі інтернет, а відповідно і не мав доступу до всіх можливих месенджерів: Viber, WhatsApp, Telegram та електронної пошти.
З того часу, керівництво з ним на зв’язок не виходило. Розуміючи, що територія, на якій перебував Клієнт та виконував свої функціональні обов’язки, фактично з 24 лютого 2022 року потрапила під окупацію, він намагався якомога швидше залишити таку територію та з’явитись до безпосереднього чи вищого керівництва задля доповіді про такі обставини та подальше проходження служби і виконання наказів, проте, неодноразові спроби залишити окуповану територію не закінчились успіхом.
Після того, як Клієнту вдалось виїхати на підконтрольну Україні територію, він одразу зв’язався із безпосереднім керівництвом, проте, йому було повідомлено, що його було звільнено.
Дії та результат
Нами вчинено дії, спрямовані на з’ясування фактичних обставин справи та подано відповідну позовну заяву до суду першої інстанції. Незважаючи на те, що суд першої інстанції залишив нашу позовну заяву без задоволення, нами подано апеляційну скаргу на це рішення.
Як результат, суд прийняв рішення задовольнити нашу апеляційну скаргу тим самим:
- Визнав протиправним, скасував наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області про застосування до Клієнта дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;
- Поновив Клієнта на своїй посаді;
- Стягнув з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь Клієнта середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Також, ми звернули увагу суду на арифметичну помилку у постанові апеляційного суду та наголосили на правильній сумі середнього заробітку, що підлягає стягненню на користь Клієнта.
