Пошук
Пошук по сайту
У кримінальному процесі мовчання може бути як захистом, так і джерелом потенційних ризиків. Багато хто переконаний, що право не свідчити — абсолютний інструмент уникнення відповідальності, проте на практиці ситуація значно складніша. Відмова від давання показань — це крок, який потребує зваженого підходу та глибокого розуміння процесуальних наслідків. У цій статті ми розглянемо, у яких випадках мовчання є правом, коли — обов’язком, а коли — потенційною загрозою.
Відповідно до статті 385 Кримінального кодексу України, кримінально караним визнається відмова свідка від давання показань без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків у суді або під час провадження досудового розслідування. Разом із цим, не підлягає кримінальній відповідальності особа за відмову давати показання під час провадження досудового розслідування або в суді щодо себе, а також членів її сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Таким чином, законом передбачений перелік осіб, які мають право відмовитись від давання показань.
Статтею 63 Конституції України передбачено, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Разом із цим, Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК) передбачено чіткий перелік осіб, які вважаються близькими родичами та членами сім’ї, серед них: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Отже, особи, зазначені у цьому переліку, мають право відмовитись від давання показань або зберігати мовчання.
Вичерпний перелік таких осіб закріплений у статті 65 КПК, серед них: захисник, представник потерпілого, адвокати і нотаріуси (про відомості, які становлять адвокатську чи нотаріальну таємницю), медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих, журналісти - про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, судді та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, тощо. Більш детально Ви можете ознайомитись із цим переліком у КПК.
У кримінальному провадженні кожне слово — на вагу золота, а мовчання — не завжди безпечний вибір. І хоча право не свідчити гарантоване законом, його реалізація без належної юридичної підтримки може обернутися проти самого громадянина. Лише виважене та юридично обґрунтоване рішення щодо надання чи відмови від показань дозволяє захистити свої права й уникнути непередбачених процесуальних наслідків, тому, якщо Вам потрібна правова допомога, Ви завжди можете звернутись до Адвокатського об’єднання «вСуді»!
Юрист, адвокат Харків — юридичні послуги по Україні: адвокат з кримінальних справ, автоадвокат, адвокат з кредитів, пенсійний адвокат, адвокат по спадщині, адвокат з нерухомості.