Відмова від проходження огляду на стан сп’яніння при притягненні до відповідальності за статтею 130 КУпАП

Відмова від проходження огляду на стан сп’яніння є ситуацією, яка часто викликає більше запитань, ніж відповідей. Це може статися через нерозуміння водієм процедури, побоювання юридичних наслідків або небажання взаємодіяти з правоохоронцями. Однак така відмова має чітко визначені правові наслідки, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Що саме означає відмова, які ризики вона тягне за собою та як правильно діяти в такій ситуації? Розберемо це докладніше.

Загальні положення

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

У свою чергу, статтею 130 КУпАП передбачено, що так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність.

Порядок здійснення огляду та розгляду справи

Співробітники правоохоронних органів при притягненні особи до адміністративної відповідальності мають за встановленою законом порядком здійснити процедуру огляду водія на стан сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проводиться:

Вказані варіанти проведення огляду надають можливість співробітникам поліції встановити факт наявності або відсутності у особи стану сп’яніння, і при дотриманні всіх юридичних формальностей вважається вагомим доказом при притягненні особи до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи у проходженні огляду на стан сп’яніння, співробітники поліції мають право на складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП. Відмова від проходження огляду на стан сп’яніння фактично прирівнюється до підтвердження факту правопорушення, однак, в такому разі однозначних доказів щодо перебування особи у стані сп’яніння фактично більше немає. Надалі суд приймає рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі зібраних доказів.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об’єктивне з’ясування всіх обставин справи. Протягом цього розгляду встановлюється, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у вчиненні правопорушення. Рішення у цих справах приймається на підставі доказів, досліджених у суді. При накладенні адміністративного стягнення враховуються характер правопорушення, ступінь вини правопорушника, майновий стан та інші обставини.

Таким чином, при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника, суд має у встановленому законом порядку дослідити всі наявні докази на підтвердження вини особи, яка притягається до відповідальності.

Конституцією України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, тому, у разі відсутності достатніх доказів вчинення особою адміністративного правопорушення, суд має право закрити провадження у зв’язку з відсутністю в діях особи складу правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП. Проте звертаємо увагу, що зібраних доказів може бути достатньо і суд може прийняти рішення не на користь водія.

Отже, відмова від проходження огляду на стан сп’яніння породжує свої правові наслідки, які значно впливають на подальший хід справи. Законодавство чітко регулює процедуру огляду, і дотримання цих правил може мати вирішальне значення для захисту ваших прав. Якщо ви опинилися у такій ситуації, важливо діяти в рамках закону та розуміти свої права, тому, якщо Вам потрібна правова допомога у цьому питанні, Ви завжди можете звернутись до Адвокатського об’єднання «вСуді»!

Юрист, адвокат Харківюридичні послуги по Україні: допомога у кримінальних справах, ДТП, кредити та спори з МФО, оформлення пенсії, вступ у спадщину, купівля та спори з нерухомості.