Булінг – це явище, яке, на жаль, залишається поширеним у навчальних закладах, колективах та навіть у соціальних мережах. Систематичне цькування, що може проявлятися у фізичному, психологічному чи економічному впливі, не тільки завдає шкоди жертві, а й має серйозні правові наслідки для агресора. Українське законодавство останніми роками суттєво змінилося у цьому питанні, і тепер булінг – це не просто морально засуджуваний вчинок, а конкретне правопорушення, за яке передбачена юридична відповідальність. У цій статті ми розглянемо відповідальність за булінг.
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за булінг (цькування).
Відповідно до частини 1 статті 173-4 КУпАП, булінг полягає у діяннях, що вчиняються учасниками освітнього процесу та проявляються у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Вчинення вказаного правопорушення тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Звертаємо увагу, що ця стаття містить декілька частин, в залежності від кваліфікації тяжкість покарання може збільшуватись.
Наприклад, булінг може проявлятися у розповсюдженні принизливих матеріалів, погрозах, образах, тощо.
При цьому, відповідальність передбачена не лише за вчинення вищевказаних дій, а також за неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу.
Окрім адміністративної відповідальності за булінг особа може бути притягнута як до цивільної, так і до кримінальної відповідальності.
Цивільна відповідальність у більшості випадків полягає у відшкодуванні моральної шкоди. Трапляються випадки відшкодування і матеріальної шкоди у разі пошкодження речей потерпілої особи.
Кримінальна відповідальність настає у випадку доведення потерпілої особи до самогубства, або вчинення іншого кримінального правопорушення. Відповідно до санкції статті 120 КК, доведення особи до самогубства в залежності від частини статті карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням на строк до десяти років.
Проблема булінгу вийшла за межі особистих конфліктів і стала важливим суспільним викликом. Законодавство України передбачає механізми покарання кривдників та захисту жертв, однак ефективність боротьби з цим явищем залежить не лише від норм права, а й від їхнього реального застосування. Запобігання булінгу – це відповідальність не лише держави, а й освітніх установ, батьків і суспільства в цілому. Саме усвідомлення правових наслідків та активна позиція всіх сторін допоможуть зробити цей негативний феномен менш поширеним та забезпечити безпечне середовище для кожного. Тому, якщо Вам потрібна правова допомога з цього або іншого питання, Ви завжди можете звернутись до адвокатського об’єднання «вСуді»!
Юрист, адвокат Харків — юридичні послуги по Україні: адвокат з кримінальних справ, автоадвокат, адвокат з кредитів, пенсійний адвокат, адвокат по спадщині, адвокат з нерухомості.