Юридичні процедури, пов’язані з обмеженням чи поновленням прав людини, завжди потребують особливої уваги та ретельності. Однією з таких процедур є визнання особи недієздатною. Це питання часто виникає у зв’язку з необхідністю захисту прав людини, яка через певні обставини не може самостійно діяти у своїх інтересах. Водночас законодавство передбачає механізми, які дозволяють повернути дієздатність, якщо обставини, що спричинили її обмеження, змінюються. Вказані обставини ми і розглянемо у цій статті.
Відповідно до статті 39 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Визнання особи недієздатною провадиться лише в судовому порядку. Заява про визнання особи недієздатною подається до суду за її місцем проживання. При цьому, до заяви мають додаватися документи на підтвердження стану здоров’я особи. Заявниками можуть бути члени сім’ї цієї особи, органи опіки та піклування, заклади з надання психіатричної допомоги.
Розгляд справи має на меті встановлення здатності особи усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Тому, суд під час розгляду справи призначає судово-психіатричну експертизу. При проведенні експертизи щодо наявності в особи хронічного, стійкого психічного розладу експерт повинен дослідити стан психічного здоров`я особи протягом певного часу, пославшись на медичні документи, їх аналіз та особисте дослідження особи, зробити висновок щодо наявності в особи саме стійкого, хронічного психічного розладу, визначити час, з якого в особи виникло таке захворювання, встановити чи повністю особа не здатна внаслідок цього захворювання усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Ще одним важливим фактором є те, що при визнанні особи недієздатною, суд встановлює над нею опіку та призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. На практиці найчастіше опікуном встановлюється саме родич цієї особи, яка звертається до суду. Тому, в такому випадку до заяви мають додаватися докази на підтвердження можливості особи бути опікуном.
Відповідно до статті 42 Цивільного кодексу України, за заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Порядок поновлення дієздатності є подібним до порядку її позбавлення. Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка визнана недієздатною, у разі видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування, такої особи, визнаної недієздатною, або її адвоката.
Визнання недієздатності та її поновлення — це інструменти, спрямовані на баланс між захистом інтересів особи та забезпеченням її прав. Правильне застосування цих процедур можливе лише при дотриманні законодавчих норм і залученні кваліфікованих фахівців. Це дозволяє зберегти гідність особи, підтримати її права та за потреби сприяти її соціальній реабілітації. Якщо Ви зіткнулися з такими питаннями, консультація з досвідченим юристом допоможе пройти процес ефективно та з дотриманням усіх правових гарантій. Тому, якщо Вам потрібна правнича допомога у цьому питанні, Ви завжди можете звернутись до Адвокатського об’єднання «вСуді»!
Юрист, адвокат Харків — юридичні послуги по Україні: допомога у кримінальних справах, ДТП, кредити та спори з МФО, оформлення пенсії, вступ у спадщину, купівля та спори з нерухомості.