Процедура банкрутства фізичних осіб

Відповідно до ст. 53ГК України фізична особа-підприємець може ініціювати процедуру свого банкрутства.

Така процедура врегульована Кодексом України з процедур банкрутства (далі – Кодекс).

Фізична особа, яка не може задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані з здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом в порядку, встановленому законом.

Боржник може подати заяву про неплатоспроможність якщо:

1. Розмір його боргу не менше 30 розмірів мінімальної зарплати (125 190 гривень);
2. Він не погашає більше 50% місячних платежів протягом двох місяців;
3. Є ухвала суду про відсутність у нього майна, яке можна стягнути;
4. Є загроза неплатоспроможності (серйозна хвороба, втрата роботи тощо).

Боржнику одразу доведеться сплатити судовий збір у розмірі 10 прожиткових мінімумів (1921 х 10 = 19 210 гривень) і три місячні винагороди арбітражному керуючому, який керуватиме реструктуризацією боргу. Воно становить п'ять прожиткових мінімумів за місяць. Итого: тисяча дев'ятсот двадцять одна х 5 х 3 = 28 815 гривень.

Загалом відкриття справи про банкрутство обійдеться боржникові у 38 420 гривень.

Положеннями Кодексу (ст. 115) визначаються основні умови, за яких боржник може звернутися із заявою про власне банкрутство:

1. борг фізичної особи досягає конкретної суми - найнижча планка встановлена у розмірі 30 мінімальних зарплат;
2. фізична особа протягом двох місяців не має можливості сплатити як мінімум 50% за кожним кредитом;
3. наявність постанови державного / приватного виконавця про закриття виконавчого провадження у зв'язку з відсутністю у боржника майна, яке можна стягнути;
4. інші обставини, які боржник може призвести як до загрози неплатоспроможності в найближчу годину (даний пункт не зовсім зрозумілий і єдиний приклад, який відразу приходити на розум, - це підтверджена висновками медичного закладу важка хвороба, яка може прогресувати, а тому у фізичної особи є підстави припустити загрозу неможливості виконання належним чином грошових зобов'язань).

Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства заяву до Господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство можуть подати кредитор або боржник у письмовій формі.

Заява про банкрутство фізичної особи заповнюють за встановленою формою. У шапці вказують найменування суду, далі - ПІБ, дату народження, паспортні дані, місце проживання та адреси реєстрації, телефон для зв'язку з кандидатом у банкрути. Заява повинна містити відомості про загальну суму заборгованості. Якщо заявник не погоджується з тією сумою, яку ставлять кредитори, він повинен вказати лише неперечний борг. Окремо прописуються борги щодо погашення обов'язкових платежів та відшкодування шкоди життю та здоров'ю (якщо такі є). Потім громадянин перераховує причини, що призвели до погіршення фінансового стану. Відзначає наявність позовних вимог, виконавчих проваджень або інших документів, відповідно до яких відбувається списання грошей із рахунків. Наступний пункт - наявність майна та банківських рахунків, у тому числі за межами України.

До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:

• докази сплати суднового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
• довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
• докази загрози неплатоспроможності;
• докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
• установчі документи должника - юридичної особи;
• бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
• перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються должником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням 'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання відповідно до ііз законом або договором;
• перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
• перелік майна, що перебуває в заставі або є обтяженим іншим способом, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
• довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що у процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
• перелік осіб, які мають невиконані зобов'язання перед должником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, рядок виконання та підстав виникнення;
• відомості про всі рахунки в депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
• відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
• протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первичної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первичних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;
• копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);
• рішення вищого органу управління боржника, а щодо державних підприємств - власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;
• довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
• інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника.

Должник зобов'язань у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі в разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).

У книжці четвертої Кодексу не розмежовується процедура відновлення платоспроможності фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Але передбачено дві процедури для інституту банкрутства фізичних осіб:

• процедура реструктуризації;
• і процедура погашення боргів боржника разом із визнанням банкрутом.

Після прийому заяви буде призначено перше підготовче засідання і у разі прийняття рішення про відкриття провадження - призначений керуючий реструктуризацією боргу та введений на 120 днів мораторій на задоволення вимог кредиторів. Під час мораторію виконання боржником грошових зобов'язань припиняється, а податковий борг боржника за три роки списується як безнадійний. Однак існують винятки, що стосуються сплати аліментів та відшкодування вреду здоров'ю чи життю.

Наступний етап – реструктуризація. Должник самостійно складає план реструктуризації із зазначенням кредиторів та сум заборгованості перед ними, а також майна, за рахунок якого буде погашений борг. Особливу увагу на цьому етапі слід приділити фізичним особам – підприємцям, оскільки право на реструктуризацію не є абсолютним. У план реструктуризації не можуть бути внесені борги по сплаті аліментів; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим пошкодженням здоров'я або смертю, а також борги зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування. План реструктуризації боргів фізичної особи може бути затверджений судом тільки після повної сплати заборгованості за вищенаведеними платежами.

Останній етап банкрутства – це перехід до процедури погашення боргом боргів. У даній процедурі назначається керуючий реалізацією майна, який проводитиме інвентаризацію майна боржника і становить ліквідаційної маси. До ліквідаційної маси входитиме все майно боржника; майно, отримане під час процедури банкрутства, та майно боржника, яке є частиною у спільному майні.

У ліквідаційну масу не входитиме житло, що є єдиним місцем прожившиання особи та її сім'ї, яка не є предметом забезпечення (квартира площею не більше 60 кв.м. та будинок площею до 120 кв.м.).

Борги погашаються за черговістю. У першу чергу – аліменти; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим пошкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, а також сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування; в другу чергу – налоги, вимоги кредиторів; у третю - штрафи та пеня.

Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу визначено, що протягом п'яти років з дня введення в дію Кодексу, заборгованість фізичної особи, що виникла за кредитом в іноземній валюті, забезпеченого іпотекою квартири або житлового будинку, які є єдиним місцем проживання сім 'ї должника, що реструктурується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи відповідно до плану реструктуризації з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом.