Пошук
Пошук по сайту
Продовжуємо наші статті у форматі «Питання-відповідь» на найактуальніші теми.
Сьогодні наше міні-дослідження буде стосуватися питанню перетину державного кордону чоловіками призивного віку.
Одразу звертаємо увагу, що ми не висловлюємо свою думку стосовно морально-етичного аспекту такого виїзду та жодним чином не обвинувачуємо чоловіків за їх бажання виїхати за межі України. Чому? Тому що як можна звинувачувати людину в тому, що вона просто хоче скористатися своїми законними правами!
Отже починаємо.
Єдиними нормативним актом, який передбачає всі можливі підстави для надання відстрочки від військової служби, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме стаття 23.
З цього приводу єдиним нормативним актом є Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме стаття 26.
Підставами для відстрочки від мобілізації є (перелічуємо не всі, а найнезрозуміліші за відгуками наших клієнтів):
3.1. Бронювання особи за підприємством на якому вона працює. Порядок бронювання визначений Мінекономіки. Подання про бронювання складається роботодавцем. У такому поданні слід красиво описати чому саме ця особа є найважливішою на підприємстві та чому саме підприємство є важливим для Країни в часи війни.Бронь підтверджує (надає) військомат. На практиці отримати таку бронь дуже складно. Частіше за все її надаються комунальним та державним підприємствам, а також підприємства у сфері надання комунальних й медичних послуг.
3.2. Непридатні за рішеннями ВЛК. Звертаємо увагу, що непридатність у мирний час не означає непридатність у військовий час. Так само зняття з військового обліку не має обов’язковим наслідком (чи не є причиною) непридатності особи до військової служби.
3.3. Наявність на утриманні 3 і більше дітей до 18 років. Як це можна підтвердити: свідоцтво про шлюб із жінкою, яка має 3 і більше дітей віком до 18 років; договір/рішення суду про визначення місця проживання із батьком 3 і більше дітей віком до 18 років.
3.4. Самостійне виховання дитини (дітей) віком до 18 років. Підтвердженням є: рішення про позбавлення матері батьківських прав/визнання безвісно відсутньою/визнання померлою; договір/рішення суду про визначення місця проживання із батьком.
3.5. Виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років АБО повнолітньої дитини з інвалідністю І або ІІ групи (до 23 років). Тут слід звернути увагу, що законодавець не використовує слова «самостійно», «на утриманні» і т.п. Тому тут достатньо лише свідоцтво про народження дитини (якщо чоловік є батьком) або свідоцтво про шлюб і жінкою, яка має дитину-інваліда.
3.6. Усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років. Перелік документів – див. п. 3.4.
3.7. Зайнятість постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду. Як видно зі змісту, єдиним необхідним документом є відповідний висновок МСЕК чи ЛКК.
3.8. Які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи. Жодних документів про опікунство, утримання чи подібне не вимагається. Лише документи про родинні зв’язки.
3.9. Опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною. А ось тут вже необхідно мати рішення про визнання особи недієздатною та встановлення над нею опіки/піклування відповідним чоловіком.
3.10. Особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд. Знову ж, як бачимо зі змісту, тут є необхідним висновок МСЕК або ЛКК про те, що особа потребує постійного непрофесійного догляду та призначення відповідного чоловіка таким доглядачем.
3.11. Здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти. Кількість раніше здобутих освіт не має значення. Навчання в коледжі після ВНЗ не заборонено.
Сподіваємося, що після вивчення нашої статті запитань з приводу відстрочки від мобілізації у вас стане менше.
Юрист, адвокат Харків - юридичні послуги по Україні: допомога у кримінальних справах, ДТП, кредити та суперечки з МФО, оформлення пенсії, вступі у спадщину, суперечках з нерухомості.